Світлана Мартинець, Експрес: Псевдолiкар Слюсарчук похоронив свою маму живою

Добита довіра до медицини і викриття десятиліття успішного шарлатана, який вдаючи з себе лікаря домігся визнання сліпих президентів Ющенка і Януковича - перший призначив його керівником інституту мозку створеного під нього, а другий виписував стотисячні пермії за заслуги. Табачникові визнання диплома псевдолікаря українців що відводило і затримувало українців від лікування по справжньому недивно, навіть якщо це й булоб умисно, а не байдуже. Зате байдужість і цинічне потурання псевдолікуванню та сплати за це немаленької зарплати міністрами охолрони здоровя злякає їх нелюдяністю кого хоч.

Псевдолiкар Слюсарчук похоронив свою маму живою

Уривки:

     У справi шахрая, який упродовж 20 рокiв, видаючи себе за "великого лiкаря", доводив до калiцтва та смертей людей, дурив громадськiсть, двох Президентiв України та використовував у своїх цiлях вiдомих людей, з'являються все новi i новi факти...

    П'ять тижнiв тому, пiд час iнтерв'ю, яке я намагалася зробити зi Слюсарчуком, не знаючи, що вiн зовсiм не той, за кого себе видає, Слюсарчук сказав менi: жоден журналiст нiколи не написав i не напише про нього правди, бо вiн усе знищив. Це не так, пане Слюсарчуку. Правду не можливо знищити...

    Тодi Слюсарчук розповiдав менi, що батьки: тато — професор-кардiолог, а мама - професор-педiатр, загинули на Вiнничинi в автокатастрофi. Я запитувала його: де могила батькiв? Казав: на Вiнничинi. Стареньким Карпiнським зi села Дашава, яким вiн ставив смертельнi неiснуючi дiагнози, пседолiкар жалiсливо розповiдав, що поставив дорогий пам'ятник на могилi батькiв.
Не гоже, пане Слюсарчуку, дурити старих людей. I живими батькiв своїх хоронити не можна. Не було автокатастрофи пiд Вiнницею. I батькiв-професорiв не було. Ми знайшли вашу маму. Вона жива.

Отож, пiд час розслiдування встановлено: Слюсарчук Андрiй Тихонович народився 10 травня 1971 року у мiстi Житомир. Мама, Наталiя Тихонiвна Слюсарчук, на той час 21-рiчна мiсцева жителька, жiнка без освiти, покинула свого новонародженого сина у пологовому будинку. Вiдмовилася вiд нього. Батька дитини молода жiнка не знала. Тож по батьковi у свiдоцтвi про народження записали - Тихонович...

     Нинi ми вже знаємо, чому дирекцiя школи-iнтернату та дирекцiя Козятинського ПТУ давала неправдивi свiдчення правоохоронцям i стерджувала, що Слюсарчук А.Т. у них "не навчався". Достеменно вiдомо, що хтось таки справдi намагався у цих закладах "знищити все". З особової справи Слюсарчука А.Т., вихованця iнтернату, вирвано сторiнки. Затерто i виправлено прiзвище Слюсарчука у книгах наказiв та iнших документах...

     Мене за останнi тижнi часто запитували: а де були медики? Невже не бачили й не знали, що Слюсарчук - не лiкар, а шахрай? Знали. I говорили про це.

1993 рiк. У Новояворiвську та Яворовi задзвонять церковнi дзвони. Померла молода дiвчина, померла дитина, помер чоловiк. Усiх померлих "лiкував" псевдолiкар, який ходив з халатом медика у дипломатi. На стiл правоохоронцiв ляжуть заяви потерпiлих.

"Слюсарчук прийшов до мене й почав просити дати кабiнет та влаштувати його на роботу. Казав, що вiн лiкар-нейрохiрург. Я знала, що вiн проводить якiсь пiдозрiлi "зiбрання" у палацi культури, де виголошує себе якимось великим лiкарем. То ж попросила його показати диплом. Вiн показав менi копiю диплома Вiнницького медiнституту. Ця копiя мене абсолютно не задовольнила, бо це ж не оригiнал, i я показала йому на дверi", - Ольга Гудзь...

    Знайдеться йому мiсце, як це вже встановлено, i в Київськiй медичнiй академiї пiслядипломної освiти iм. Щупика. Кримiнальне минуле шахрая академiї не завадило. Афериста приймуть туди на роботу у 2008-му. На посаду професора. На 0,25 ставки. Прийматиме екс-мiнiстр Мiнiстерства охорони здоров'я Микола Єфремович Полiщук, на той час завкафедри нейрохiрургiї. Я запитала екс-мiнiстра, як же трапилося так, що псевдолiкар опинився на такiй поважнiй кафедрi? I ось що вiн менi вiдповiв.

С.М.: Слюсарчук - настiльки великий професор, що пiвтора року плiч-о-плiч працював з вами в iнститутi?
    М.П.: Я знаю Слюсарчука як людину, але як професора я його не знаю. Я не бачив жодної його роботи. Жодної дисертацiї. Вiн нiколи не оперував i не вiв iсторiю хвороби жодного хворого.

С.М.: Тим не менше ви особисто взяли його на кафедру.
    М.П.: Я б його нiколи не взяв. Його менi рекомендувала вiдома i дуже високопосадова особа. Слюсарчук надав копiї дипломiв, завiрених нотарiусами. Ми його "помили" i ввели в операцiйну. Хiрурги вийшли й сказали: вiн нiчого не тямить у нейрохiрургiї взагалi. До операцiйної його ми бiльше не пiдпускали.

С.М.: Знаєте, що наша газета довела: Слюсарчук - бездипломник?
    М.П.: Золотко, я знав про це ранiше вiд вас!

С.М.: Знали i мовчали?
    М.П.: Я опiсля дiзнався. Особисто ходив у бiблiотеку й побачив, що автореферат та дисертацiя, яку вiн нам надав, - плагiат. Вiн їх украв у справжнього вченого. То ж сказав йому: "до побачення". I я говорив лiкарям усiх областей та Криму, аби Слюсарчука не допускали до хворих та до операцiйної, бо то - не лiкар.

С.М. Коли дiзналися, що Слюсарчук - не лiкар, чи зверталися у правоохороннi органи?
   М.П. Ви дуже багато хочете знати. Я працював на дуже серйозних посадах...

    На редакцiйному столi з'являються все новi i новi документи. Група львiвських медикiв в експертнiй оцiнцi медичних препаратiв, якi виписав власноручно Слюсарчук пiд пiдписом важкохворiй десятирiчнiй дитинi, довела: препарати, виписанi псевдолiкарем, несумiснi. Вони могли спричинити смерть...

    "Слюсарчук кричав, що вiн - професор, а ми - нiхто, придурки. Вiн розмахував дипломом професора, що вiн є "головним нейрохiрургом Кабiнету Мiнiстрiв". Ми бачили його неадекватнiсть. Бачили, що вiн,пориваючись робити хворiй пункцiю спинного мозку, навiть не розбирався у дiаметрi голки", - лiкарi Iршавської лiкарнi, що на Закарпаттi, де Слюсарчук хотiв "оперувати" важкохвору жiнку, дверi до операцiйної заступили собою...

http://expres.ua/main/2011/11/03/53255