Керування державою і політичні протистояння в Україні давно не схожі на європейські. Нічого демократичного по-європейськи в нашої влади і псевдоопозиції немає. Нічого щоб можна було поставити на один рівень з найбіднішою країною Євросоюзу. Недавно ставилось питання про виключення України з ПАРЕ. Тетяна Ніколаєнко в статті «Агітація за державні гроші», забувши про це, обурюється розтратою коштів отриманих використанням державних ресурсів та сплачених податків. Незмінна «еліта», з числа якої жодного разу не покарана владна особа, розглядає державну казну по-царськи чи намісницько-царськи – як свою власну. Агітаційні розтрати малий грішок, який щоправда добре показує ставлення владних до населення і їх ресурсів.Уперше в історії України три найвищі особи держави вирішили змагатися за крісло президента. При цьому, як виявилось, жоден із них не гребує в цій боротьбі користуватися своїм службовим становищем і державними коштами.//
Хто третій? Здивувався, коли виявилось, що мається на увазі спікер Литвин. На час виборів він віддав свою посаду Партії Регіонів. Щось його переконало змінити позицію про необхідність підтримування працездатності Верховної Ради та що не можна жертвувати цим задля виборів Президента. І пішов у відпустку в зв’язку зі своїм кандидатством. Не склав мандат і не перестав іменуватись головою Верховної Ради. Практичне місце якого зайняв представник Партії Регіонів, що значно полегшило боротьбу з «білими» опонентами Блоку Юлії Тимошенко. Янукович однозначно заслуженіше претендує на роль третього лідера країни, в якій більше третини органів місцевого самоврядування належить його партії.
//Чи не в найкращому становищі перебуває Юлія Тимошенко. Прем'єр може використовувати як свою агітацію все, що робить хорошого уряд - підвищення пенсій ветеранам, підвищення зарплат шахтарям, пільги металургам, землі селянам. Ще до початку виборчої кампанії прем'єр провела низку робочих зустрічей, які використала для здобуття прихильності виборців. Наприклад, 5 вересня прем'єр задобрювала місцевих голів, роздаючи молоковози і, обіцяючи перерозподіл фінансових потоків. 18 вересня Тимошенко в Дніпропетровську обіцяла пролонгувати дію антикризової програми уряду в металургійній галузі. А минулого тижня прем'єр спілкувалася з залізничниками.
Десяток разів за останні місяці прем'єр особисто вручала ключі від квартир бюджетникам, а також роздавала безкоштовні акти на землю селянам. Останнє, до речі, КВУ розцінив як найбільший адмінресурс цих виборів. Адже, акти, на які витрачено понад 600 мільйонів зі стабфонду, роздаються з портретами Юлії Тимошенко і подаються як її особиста заслуга. 1 грудня прем'єр побувала на Львівщині, де запустила ноу-хау під назвою рейковий автобус із промовистою назвою "краянам від прем'єр-міністра Тимошенко". При цьому прем'єр успішно поєднує завуальовану агітацію в рамках "вона працює" із відвертою агітацією на свою честь. Йдеться про співочий тур на користь Тимошенко під назвою "З Україною в серці", який стартував ще у вересні.
Час цих концертів дивно співпадає з часом із її робочими поїздками регіонами, в той час як наповнення візитів часом не вражає своєю архіважливістю.//
Не помітити рекламованість усіх заходів і акцій Тимошенко пов’язаних з будь-чим дуже важко. Кожна дія супроводжується пропагандою її імені. Якщо після цього вона стане Президентом, то наступним буде «Хрущов», що засудить культ особи створюваний Тимошенко. Її Уряд працює два роки, а обіцяє більше, ніж вся опозиція країн європейського простору разом узята. Таким чином заміняється не виконане: контрактна армія і по тисячі гривень з бюджету, які для лохторату назвали поверненням заощаджень, котрі щоб справді повернути потрібно в Москви забрати.
Масова реклама і гори обіцяного раю усім і уся, одиничні рейкові електрички, що мають їздити по кілометрах недоглянутої колії серед сотень старих поїздів, розкриється безрезультатністю – але коли? Якщо в населення немає опірності до бутафорії і вдавання праці, то поки кожного не наслідки не торкнуться вказування джерел за рахунок яких проводиться рекламування не допоможе. Бо вона справді працює і не для того щоб просто покрасуватись, а залишитись при владі.
//…16 жовтня прем'єр мала робочу поїздку до Італійської республіки, де зустрічалася з Папою Римським. Яка користь економіці від зустрічі з папою невідомо, якщо не брати до уваги благословення Риму.//
Думаю, якби Папа знав для чого Тимошенко їздила до нього і як це викорстовуватимуть, він би відмовився від зустрічі. Особливо дурним агітатори БЮТ розповідали, що Папа Римський благословив Тимошенко на Президента України. По новинах і загалом зустрічі і благословення Папи Римського при якому обличчя в Прем’єрші стало чомусь не таким розумним, а з вимушеною ухмилкою, представили як візит святої і ще раз освяченої, а не звичайної грішниці, як усі люди. Мовляв ось хто не гребує з нею зустрічатись, а вони звинувачують.
//…більше десяти разів прем'єр поєднала свої агітаційні заходи з роботою. З точки зору часу Тимошенко дорікнути нічим - вона перебувала на концерті по завершенні робочого дня. Але літала вона на ці заходи за державні кошти. Вартість чартеру Ту-134 по Україні складає близько 100 000 гривень. Тобто виборча каса Тимошенко втратила не один мільйон, якби на свої концерти вона літала в неробочий час і своїм транспортом. А так ці гроші взяли з кишень українських платників податків.//
Концерти проспонсоровані з необлікованих доходів членів партії, які при державних посадах з фіксованими зарплатами, на просвітницьку тему «голосуйте за мене» під час кризи в Україні не привід для критики. Звикли вже, що всіх за баранів тримають. Виборча каса Тимошенко – це частина коштів з тих, що зникли у приватні руки з держави, і використовується для оплати біг-бордів, джинси, ефірів в новинах, фільмів «Юля» та витрат державної казни на офіційну агітацію симуляцією роботи. Зібрані податки, які йдуть на це щеб нічого – наука голосувальникам. Гірше і важчий економічний удар по рівню життя населення України здійснюється визискувальною експлуатацією і продажем державних ресурси . Газові угоди і кредити набрані для їх оплати відчуються після виборів, коли обіцяти не треба, а лиш видумувати пояснення чого все продають і ціни піднімають.
//Не відстає від неї і президент Віктор Ющенко. І на відміну від прем'єра, президент не має ресурсу, щоб роздавати молоковози з написами на свою честь, тому йому доводиться хіба що дарувати бронхофіброскопи для лікарень за власний кошт. Проте агітацію за себе він проводить так само як і Тимошенко. Чим ближче до дати виборів, тим інтенсивніше стає графік робочих поїздок президента. Якщо ще в середині листопада президент виїздив у регіони один-два рази на тиждень, то зараз президент їздить майже щодня...
Новини з випадами проти опонентів його виборчий штаб робив ближче до 10-ї вечора, нарізаючи їх з інтерв'ю місцевим ТРК. Але вже за кілька тижнів новини з гарячими заявами президента про "вона - це криза" пішли не тільки у робочий час, але й прямому ефірі. Як наприклад в останній трансляції Українського радіо, яке кілька годин доводило до вух українців зустрічі президента з інтелігенцією Переяслав-Хмельницького. …Втім якщо в Переяславі Ющенко виступав принаймні в державному антуражі, то за кілька днів до цього він зібрав в Одесі мітинг під символікою "Нашої України"…Зустріч відбувалась у вівторок у світлий час дня. Отже президент порушив свою обіцянку не агітувати в робочий час.//
У процентному відношенні здуреного електорату Ющенко відстав не лиш порівняно з Тимошенко, а й від більшості політиків, які раніше йому не були конкурентами. Цікаво, що Ющенку ніхто не дивується і всі його поїздки сприймаються як робочі. Бо він весь час тільки й те й робив, що агітував проти Тимошенко. Дивним виключенням є відновлення пам'яті жертвам Голодомору, без чого його б сьогодні відправляли в минуле як Кравчука з кравчучками. Президент не продемонстрував ні в якій іншій сфері роботу не словесну. Порушив він обіцянку чи не порушив агітувати по суботам чи по понеділкам графік безкорисності для людей характерний для усіх політиканів це не порушує. У Тимошенко політолохи хитріші, вони активно просувають тезу «вона працює» і тому «має морально право повиступати». Ющенкові політолохи вірні принципу побільше «проти» і трошки красивого «я».
//До речі, використання державного ефірного ресурсу - ще одна перевага кандидатів від влади. На відміну від президента чи прем'єра, інші кандидати не отримають таку розкіш як двогодинні трансляції святкування дня місцевого самоврядування за участю прем'єра чи читання президентом лекції студентам якогось університету. А між тим одна секунда ефірного часу для передвиборчої агітації на Першому національному у вечірній час коштує від 312 до 655 гривень. Таким чином, якби позаминулого тижня УТ-1 транслювало б Тимошенко і Ющенка за гроші, то заробило б щонайменше 4 мільйони гривень.
Можливо, тому так дратується Ганна Герман, яка написала цілий проект закону, щоб урівняти свого кандидата з кандидатами від влади в доступі до державного ефірного ресурсу. А то на відміну від Ющенка чи Тимошенко лідера ПР зовсім немає в "брехунці". Мало того, що технологи видають Федоровича порціонно і лише підготовленим вухам, намагаючись всіма правдами і неправдами не випускати лідера на "необроблених" регіональним штабом журналістів, так і говорить він здебільшого на зустрічах російською, а це вже не формат державного радіо//
Перевага використання державного ефіру у сьогоднішніх умова очевидного провалу влади для кандидатів від влади діє тільки один проти одного. Рейтинг Януковича росте або не падає тим більше чим менше він виступає. Це Тимошенко і Ющенку потрібно пояснювати до чого вони докерувались і хто кому більше заважав. Тимошенко вдає наче Президент міг їй перешкоджати, а Ющенко підтверджуючи свою силу і діяльність згоджується. Януковичу просто потрібно нагадувати про себе як про єдиного реального конкурента для Ющенка і Тимошенко. Вникнення у дискусії навколо другої державної, будівництва аеропортів в Донецьку шкодять образу «менш брехливого з трійки 2004».
//Втім, зловживання службовим становищем, це, здається, єдиний прояв адмінресурсу, який діє на цих виборах.//
Поганий привід радіти. Демократія як реалізації і реальна вага голосу в Україні зникли. «Еліта» написала такі правила і створила такі умови, коли вівці обирають собі різника з різного кольору шапками. Зручність облаштування узурпаторам влади в запланованій колись українській державі забезпечує їм гарантоване привладне місце і певні фінансові потоки. Вони – олігархія, яка виставляє кандидатиків для лобіювання їх інтересів. У кого краща політтехнологія, того конячка й виграє. Яка агітація за кошти держави і платників податків? Все належить хазяївам. Не обманюймось та дивімось, що стоїть за будь-якою агітацією в робочий чи неробочий час.
Немає коментарів:
Дописати коментар